Україна Швеція: від козаків Орлика до сьогоднішньої діаспори
Зв’язок Україна Швеція має конкретну дату відліку. У 1715 році гетьман Пилип Орлик прибув до Швеції разом із козаками, рятуючись після поразки під Полтавою. Він провів кілька років у місті Крістіанстад, і досі на будинку, де він мешкав, висить пам’ятна дошка. Цей епізод залишається першою зафіксованою хвилею української політичної еміграції до Швеції.
Сьогодні картина інша. Швеція стала одним із напрямків для українських родин від лютого 2022 року, а Стокгольм, Гетеборг і Мальме перетворилися на центри нової хвилі. Поряд із цим у країні вже десятки років діють українські громадські організації, українські суботи, недільні богослужіння і культурні заходи. У матеріалі нижче — про те, як формувалися відносини між країнами, хто сьогодні становить українську громаду в Швеції та де шукати перевірену інформацію.
Хто такі українці у Швеції сьогодні
Спільнота неоднорідна. У ній є нащадки післявоєнної еміграції, науковці, музиканти, підприємці, студенти та родини з дітьми. У Швеції діють Союз Українок Скандинавії, Українська Громада у Гетеборзі, Українська громада в Швеції зі штаб-квартирою у Стокгольмі, Український інститут у Швеції, Nordic Ukraine Forum, дитячо-юнацька організація «Джерело», Українсько-шведська культурна спілка у Мальме, а також Ватра — Українська Асоціація у Швеції. Ці структури організовують мовні курси, концерти, лекції, допомогу новоприбулим і козацькі заходи — у Стокгольмі навіть існує громадська організація з характерною назвою «Шведські козаки».
Серед відомих постатей спільноти — співачка Марі Шипченко, солістка і клавішниця гурту Bodies Without Organs, та історик і політик Марія Хассан, яка була депутатом шведського парламенту Риксдагу у 2002–2006 роках від соціал-демократичної партії. Ці приклади показують, що українці в Швеції давно інтегрувалися у шведське культурне і політичне життя.
Хвилі української міграції до Швеції: коротка хроніологія
| Період | Хвиля | Характеристика |
|---|---|---|
| 1715 | Козаки Орлика | Перша політична еміграція, пов’язана з Північною війною 1700–1721 рр. |
| Друга половина XIX — початок XX ст. | Жінки з Галичини | Переважно жінки з територій Австро-Угорщини; більшість згодом повернулася, частина асимілювалась |
| 1939–1940 | Українці у фінському полоні | Під час Зимової війни, активізація ОУН у Гельсінкі під керівництвом Богдана Кентржинського |
| Кінець Другої світової війни | Близько 2,5 тис. осіб | Перші повоєнні роки; частина згодом виїхала до США та Канади |
| 1947–1948 | Створення організацій | «Українська громада Швеції», перший з’їзд у Флюсті біля Стокгольму, голова В. Федорчук |
| 1950-ті | Інституційне зростання | Український інформаційний центр, Академічний клуб, бюлетень «Скандинавські вісті» |
| 2022 — сьогодні | Тимчасовий захист | Масове переселення родин з України через повномасштабне вторгнення |
Різниця між хвилями — у їхньому характері. Жінки з Галичини, які приїхали в австро-угорський період, здебільшого повернулися додому. Повоєнна хвиля була меншою за розміром, але стабільнішою — саме вона створила інфраструктуру громади. Хвиля 2022 року — наймасовіша за всю історію, і вона змінила демографічний профіль української присутності в Швеції.
Громадські організації: хто реально працює
У Швеції діє розгалужена мережа українських структур. Нижче — перелік тих, чию діяльність підтверджують відкриті джерела, зокрема стаття про українську громаду Швеції у відкритій енциклопедії.
- Українська громада в Швеції (Стокгольм) — найстаріша структура, заснована у 1947 році, видавала бюлетень «Скандинавські вісті» з 1954 року протягом десятиліть.
- Nordic Ukraine Forum (Стокгольм, раніше — Українська Молодь Швеції) — об’єднує молодіжні ініціативи, координує волонтерську допомогу.
- Українська Громада у Гетеборзі та Український Союз (Гетеборг) — два центри в другому за розміром місті країни.
- Союз Українок Скандинавії (Стокгольм) — жіноча організація, яка опікується культурними і соціальними проєктами.
- Українсько-шведська культурна спілка (Мальме) — орієнтована на діалог між українською та шведською культурами на півдні Швеції.
- Ватра — Українська Асоціація у Швеції та організація «Шведські козаки» (Стокгольм) — культурно-історичні ініціативи.
- Дитячо-юнацька організація «Джерело» (Стокгольм) — працює з дітьми та підлітками, проводить суботи українською мовою.
- Український інститут у Швеції (Стокгольм) — аналітична та культурна робота.
- Українсько-шведське товариство (Гетеборг) — спільні проєкти двох громад.
- Активні Українці Європи (Стокгольм) — громадська активність на рівні ЄС.
Більшість цих організацій об’єднує не лише українців, а й шведів, одружених з українцями, і людей, які цікавляться Україною. У Стокгольмі щонеділі проводяться богослужіння українською мовою, зокрема у помісній церкві ХВЄ. Координати і розклад подій варто уточнювати на сайтах самих громад, оскільки інформація змінюється щосезону.
Як виникла діаспора: від козаків до сьогодні
1715: Пилип Орлик і козаки у Швеції
Після Полтавської битви 1709 року гетьман Пилип Орлик, союзник Карла XII, опинився у вигнанні. У 1715 році він прибув до Швеції, де провів кілька років, зокрема в Крістіанстаді. Цей епізод вважають першою зафіксованою хвилею української політичної еміграції до Швеції. Контакти з того часу заклали підвалини для пізніших дипломатичних і культурних зв’язків, хоча відносини між державами лишалися епізодичними ще понад два століття.
Друга половина XIX — початок XX ст.: жінки з Галичини
Галичина на той момент входила до Австро-Угорської імперії, тож виїзд за кордон не потребував перетину російського кордону. До Швеції їхали переважно жінки, частина — на заробітки, частина — через шлюби. Більшість згодом повернулася, але ті, хто залишився, стали основою для перших невеликих українських осередків у Швеції. Деякі з них асимілювалися у шведське суспільство, зберігаючи лише родинні зв’язки з Україною.
1939–1948: воєнні та повоєнні хвилі
Під час Зимової війни 1939–1940 рр. у фінському полоні опинилися українці, мобілізовані до Червоної армії. Це спонукало ОУН створити у Гельсінкі осередок, який очолив Богдан Кентржинський — дослідник історії України XVII–XVIII ст., публіцист, журналіст, перекладач, член НТШ і член-кореспондент УВАН. Згодом Кентржинський переїхав до Стокгольма, де у 1950-х роках очолив Український інформаційний центр, який суттєво активізував діяльність української спільноти в країні.
Наприкінці Другої світової війни до Швеції прибула нова хвиля, і в перші повоєнні роки тут проживало приблизно 2,5 тисячі осіб українського походження. Частина згодом емігрувала до США, Канади та інших країн. У 1947 році у Стокгольмі була створена «Українська громада Швеції», а 6 січня 1948 року у Флюсті біля Стокгольму відбулися її перші загальні збори та перший з’їзд українців у Швеції. Тоді затвердили статут і обрали першого голову — В. Федорчука (1948–1951).
Пізніше громаду очолювали В. Бутько (1952), К. Гарбар (1953–1978), Б. Залуга (1979–1992 та 1994–1998), П. Басараб-Горват (1992–1994 та 1998–1999), І. Сушельницька (1999–2006), Л. Коваль (з квітня 2006 року). Головним завданням громади від самого початку була інформаційно-просвітницька робота. З 1954 року об’єднання видавало бюлетень «Скандинавські вісті» українською та шведською мовами 1–3 рази на рік, з перекладами шведської та європейської преси про Україну, статтями про культуру та історію. Випуск припинено через брак коштів.
2026 і після: нова демографія
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну різко збільшило кількість українців у Швеції. Швеція активувала Директиву про тимчасовий захист ЄС, і значна частина переселенців зосередилася у Стокгольмі, Гетеборзі та Мальме. Для новоприбулих громадські організації стали точками входу: допомога з житлом, мовними курсами, працевлаштуванням і школою для дітей. Старіші громади, своєю чергою, отримали нову аудиторію і додаткове фінансування від шведських муніципалітетів та європейських програм.
Культурні та освітні зв’язки між Україною та Швецією
Освіта і мова
У Швеції існує мережа суботніх українських шкіл, гуртки при українських громадах, курси шведської для дорослих. Діти з тимчасовим захистом зазвичай інтегруються у шведські школи, але зберігають можливість відвідувати українські суботи, де підтримують рідну мову. Шведські університети приймають українських студентів і науковців, зокрема у межах програми Еразмус+ та національних стипендій. Після 2022 року окремі університети відкрили додаткові місця для українців і запровадили мовні курси підготовчого року.
Культура і медіа
У Стокгольмі, Гетеборзі та Мальме регулярно проводяться концерти, виставки, кінопокази та фестивалі української культури. Шведські медіа — від SVT до Dagens Nyheter — системно висвітлюють події в Україні від 2022 року. Інформаційна присутність в обох напрямках помітно зросла порівняно з попередніми десятиліттями. Окремі шведські галереї вже представляли українських художників у кураторських проєктах, присвячених темі війни та міграції.
Громадська активність
Під час виборчих кампаній в Україні шведські українці організовують голосування на закордонних дільницях. Під час повітряних тривог і обстрілів в Україні громади у Швеції проводять акції солідарності, збирають допомогу, приймають родини. Така активність робить Швецію не лише притулком, а й простором публічної підтримки України.
Згідно з матеріалом у відкритій енциклопедії про українську громаду Швеції, це особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Швеції. Поняття охоплює і тих, хто приїхав десятки років тому, і тих, хто отримав тимчасовий захист після 2022 року.
Українсько-шведські відносини: політика і безпека
Швеція підтримує Україну в межах Європейського Союзу, НАТО та двосторонніх програм. Після вступу Швеції до НАТО у 2024 році співпраця у сфері безпеки набула нового рівня. Швеція надає Україні військову допомогу, фінансує гуманітарні проєкти, бере участь у відновленні енергетичної та цивільної інфраструктури.
На рівні ЄС Швеція підтримує санкційну політику щодо Росії та Білорусі, працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України. Шведські компанії беруть участь у відбудові української інфраструктури, а шведські муніципалітети укладають побратимські угоди з українськими містами, допомагаючи з тимчасовим житлом та обміном досвідом у сфері місцевого самоврядування.
Українсько-шведські відносини — це не лише військова і гуманітарна площина. Це також торгівля, освіта, наука і культура. Швеція імпортує з України продукцію металургії та агросектору, експортує в Україну технології, обладнання і фармацевтику. Зростає кількість спільних дослідницьких проєктів між шведськими та українськими університетами, особливо в галузі енергетики та відновлюваних джерел.
Практичний путівник: що варто знати українцю у Швеції
Реєстрація та тимчасовий захист
Більшість українців, які прибули після 24 лютого 2022 року, отримують статус тимчасового захисту за Директивою ЄС. Це дає право на проживання, доступ до ринку праці, медицини і соціальних послуг. Реєстрація відбувається через Шведське міграційне агентство (Migrationsverket). Картка LMA дає проміжний доступ до послуг до розгляду заяви. У Швеції статус надається на три роки з можливістю продовження — це один із найдовших термінів у Європі.
Житло і перші кроки
У перші місяці перебування у Швеції українці зазвичай розселяються у муніципальних гуртожитках або у родин. Згодом можна орендувати квартиру через чергу очікування (bostadskö) або ринок вторинної оренди. Варто одразу зареєструватися у системі Skatteverket для отримання personnummer — без нього складно відкрити банківський рахунок, підписати контракт чи отримати медичну картку. Середній час очікування на bostadskö у Стокгольмі може сягати кількох років, тому на практиці багато родин залишаються у вторинній оренді.
Робота і мова
Шведська мова — ключ до повноцінної інтеграції. Безкоштовні курси для дорослих пропонує SFI (шведська для іммігрантів). Багато українців працюють у сфері послуг, ІТ, медицини, освіти і виробництва. Для лікарів та інженерів існують процедури визнання кваліфікації, які можуть тривати від кількох місяців до кількох років залежно від спеціальності. В окремих муніципалітетах діють програми пришвидшеного визнання дипломів для медичних працівників.
Школа для дітей
Діти з тимчасовим захистом мають право на місце у шведській школі. Додатково українські суботи і громадські організації проводять заняття рідною мовою. Це важливо для збереження ідентичності та для можливого повернення в Україну. У багатьох школах працюють шкільні координатори, які допомагають із входженням у нове середовище.
Медицина і соціальна підтримка
Шведська система охорони здоров’я побудована на принципі рівного доступу. В екстрених випадках працює 112. Для планових візитів — звернення через vårdcentral. Діти, вагітні і люди з гострими станами обслуговуються поза чергою. Аптеки (apotek) часто є єдиним місцем, де можна придбати рецептурні препарати. Психологічна підтримка для переселенців доступна через спеціальні програми, зокрема у Стокгольмі та Мальме.
Громадські організації для нових українців
Nordic Ukraine Forum, Союз Українок Скандинавії і місцеві громади ведуть приймальні для новоприбулих. Вони допомагають із заповненням форм, пошуком житла, влаштуванням дітей у школу і адаптацією до шведського побуту. Це, по суті, перша точка входу для людини, яка щойно приїхала. Графік приймалень зазвичай публікується у Facebook-групах громад.
Швеція та Україна в європейському контексті
У Європі існує декілька моделей співпраці з українською діаспорою. Польща та Німеччина прийняли найбільші хвилі, Чехія і Словаччина — менші, але з розгалуженою інфраструктурою. Швеція посідає проміжне місце: не наймасовіша за кількістю, але з давньою традицією інституційної підтримки громади, що сягає 1947 року.
Шведська модель відрізняється від сусідньої данської більшою автономією муніципалітетів, які безпосередньо приймають родини. Норвезька модель, своєю чергою, робить акцент на централізованій координації. Для українця, який обирає країну для тимчасового перебування, це практично означає різний рівень підтримки залежно від конкретного муніципалітету, а не лише від країни загалом.
На рівні ЄС Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах, але умови її реалізації відрізняються. У Швеції статус надається на три роки з можливістю продовження. Для родин з дітьми це означає стабільніший доступ до школи і медицини, ніж у країнах із коротшими термінами.
Цифри і факти: що відомо
| Показник | Що відомо з відкритих джерел |
|---|---|
| Перша задокументована присутність | 1715 рік, Пилип Орлик і козаки у Швеції |
| Повоєнна спільнота (кінець 1940-х) | Приблизно 2,5 тис. осіб українського походження |
| Заснування «Української громади Швеції» | 1947 рік, Стокгольм |
| Перший з’їзд українців у Швеції | 6 січня 1948 року, Флюста біля Стокгольму |
| Бюлетень «Скандинавські вісті» | Видавався з 1954 року українською та шведською мовами, 1–3 рази на рік |
| Перший голова громади | В. Федорчук, 1948–1951 рр. |
| Кількість громадських організацій | Щонайменше 11 діючих структур у Стокгольмі, Гетеборзі, Мальме |
Наведені цифри базуються на статті про українців Швеції у відкритій енциклопедії. Для свіжої статистики щодо кількості осіб з тимчасовим захистом у Швеції варто звертатися до офіційних звітів Migrationsverket та SCB (Центрального статистичного бюро Швеції), оскільки дані постійно оновлюються і можуть суттєво різнитися між кварталами.
Поширені помилкові уявлення
- «Українці у Швеції — це лише біженці від 2022 року». Інституційна присутність українців у Швеції налічує понад 75 років, починаючи з 1947 року, коли була заснована «Українська громада Швеції».
- «Швеція не має давніх зв’язків з Україною». Перший контакт зафіксований у 1715 році, коли у Швеції перебував гетьман Пилип Орлик після поразки під Полтавою.
- «Українська громада у Швеції — це одна організація». У Стокгольмі, Гетеборзі та Мальме діють десятки різних структур з різними цілями: від жіночих спілок до козацьких об’єднань.
Поширені запитання
Хто такі українці у Швеції?
Це особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Швеції. До спільноти входять як нащадки післявоєнної еміграції, так і нові переселенці від 2022 року. Спільнота охоплює кілька поколінь: від тих, хто приїхав ще до 1991 року, до родин із тимчасовим захистом сьогодні.
Коли вперше українці з’явилися у Швеції?
Перша задокументована хвиля — 1715 рік, коли гетьман Пилип Орлик і козаки прибули до Швеції після поразки під Полтавою. У Крістіанстаді на будинку, де жив Орлик, встановлено пам’ятну дошку. Цей епізод вважають початком української присутності в країні.
Які українські організації діють у Швеції?
Українська громада в Швеції, Союз Українок Скандинавії, Nordic Ukraine Forum, Українська Громада у Гетеборзі, Українсько-шведська культурна спілка у Мальме, «Джерело», Ватра, Український Союз у Гетеборзі та інші. Загалом — понад десять структур у різних містах. Кожна з них має свою спеціалізацію: від дитячої освіти до культурних обмінів.
Що таке «Шведські козаки» у Стокгольмі?
Це громадська організація, зареєстрована у Стокгольмі, яка займається культурно-історичною діяльністю, пов’язаною з українською козацькою спадщиною. Назва свідчить про інтерес до української історії серед шведів. Організація проводить публічні заходи, лекції та реконструкції.
Чи є відомі українці серед шведських політиків і митців?
Так. Історик і політик Марія Хассан була депутатом Риксдагу у 2002–2006 роках від соціал-демократичної партії. Співачка Марі Шипченко, яка має українське походження, відома як солістка гурту Bodies Without Organs. Обидві згадуються у відкритій енциклопедії серед відомих постатей українського походження у Швеції.
Як українцю знайти громаду у Стокгольмі, Гетеборзі чи Мальме?
Найпростіше звернутися до сайтів Української громади в Швеції, Nordic Ukraine Forum або Союзу Українок Скандинавії. Усі вони мають сторінки у соціальних мережах і регулярно публікують анонси подій. Для нових українців також працюють приймальні у муніципалітетах, куди можна прийти без запису.
Чи проводяться в Швеції богослужіння українською мовою?
Так. У різних містах Швеції щонеділі проводяться богослужіння українською мовою, зокрема у помісній церкві ХВЄ у Стокгольмі. Графік змінюється, тому уточнювати варто безпосередньо у громадах. Також є українські православні та греко-католицькі служіння у Гетеборзі та Мальме.
Що таке «Скандинавські вісті»?
Це інформаційний бюлетень Української громади Швеції, який видавався з 1954 року українською та шведською мовами 1–3 рази на рік. У ньому друкували переклади шведської та європейської преси про Україну, статті про культуру та історію. Випуск припинено через брак коштів, хоча окремі архівні номери збереглися у бібліотеках.
Як Швеція підтримує Україну сьогодні?
Швеція надає військову, гуманітарну та фінансову допомогу, працює у межах ЄС та НАТО. Шведські муніципалітети укладають побратимські угоди з українськими містами і допомагають з тимчасовим житлом для переселенців. Після вступу Швеції до НАТО у 2024 році співпраця у сфері безпеки набула нового рівня.
Де шукати перевірену інформацію про українську діаспору в Швеції?
Варто звертатися до сайтів посольства України у Швеції, Migrationsverket, SCB і самих громадських організацій. Для статистики — Eurostat. У відкритій енциклопедії є окрема стаття про українців Швеції, яка містить перелік громадських організацій та коротку хронікацію міграційних хвиль.
Що робити українцю, який щойно приїхав до Швеції?
Перший крок — реєстрація у Migrationsverket і отримання картки LMA. Другий — зв’язатися з місцевою українською громадою у місті, де ви оселилися, через соціальні мережі чи сайт організації. Третій — зареєструватися у Skatteverket для personnummer, без якого складно відкрити рахунок у банку. Додатково варто одразу записатися на курси SFI, навіть якщо ви плануєте повертатися в Україну: знання шведської знадобиться для працевлаштування і спілкування з муніципалітетом.
Які міста Швеції мають найбільші українські громади?
За даними відкритої енциклопедії та активності громадських організацій, найбільші осередки діють у Стокгольмі, Гетеборзі та Мальме. Саме у цих трьох містах зосереджені ключові організації — від Української громади в Швеції до Nordic Ukraine Forum і Союзу Українок Скандинавії. Після 2022 року саме ці міста прийняли основну частину переселенців з України.
Підсумок: що варто запам’ятати
Зв’язок Україна Швеція — це історія, яка триває понад три століття. Вона включає козаків Орлика, жінок з Галичини, післявоєнну еміграцію і сучасну хвилю тимчасового захисту. Сьогодні у Стокгольмі, Гетеборзі та Мальме діє розгалужена інфраструктура українських організацій, які реально працюють з родинами.
Якщо ви плануєте їхати до Швеції, перший практичний крок — зареєструватися у Migrationsverket і зв’язатися з однією з громадських організацій у місті, куди ви прямуєте. Якщо ви вже у Швеції і хочете долучитися до спільноти, перевірте сайт Nordic Ukraine Forum або Української громади в Швеції — там є календар подій і контакти волонтерів. Для довідкового контексту про саму громаду корисно переглянути матеріал у відкритій енциклопедії, на який посилається цей текст.
Залишити відповідь