Будинок з химерами в Луцьку: де він і чому досі дивує
Будинок з химерами в Луцьку — це двоповерховий кам’яний особняк на вулиці Кафедральній, 6, чий фасад майже повністю заліплений кам’яними потворами: русалками, сатирами, левами, сфінксами і дивними істотами, яких архітектор, за його словами, малював із власних снів. Збудований у 1903–1905 роках на замовлення місцевого підприємця Йосипа Несмьолова за проєктом архітектора Костянтина Гайдука, він одразу став найбільш обговорюваною приватною будівлею старого Луцька. Сьогодні це пам’ятка архітектури місцевого значення, яку щороку приїздять подивитися тисячі туристів, а місцеві мешканці жартують, що дім «дихає» — і стверджують, ніби скульптури щоночі змінюють вираз обличчя. Насправді ж це класичний зразок романтичного модерну з елементами еклектики, і кожна химера тут має конкретного прототипа в європейській архітектурі.
Якщо ви плануєте поїздку до Луцька саме заради цієї будівлі, корисно знати три речі ще до виїзду. По-перше, дім стоїть у самому центрі, поруч із Луцьким замком і кафедральним костелом Петра і Павла, тому його легко вписати в одну пішу екскурсію. По-друге, фасад добре зберігся, але всередину потрапити складно — там і далі житлові квартири, тож огляд можливий лише з вулиці та з подвір’я. По-третє, скульптури реставрувалися двічі — у 1980-х і в 2017 році, і саме друга реставрація повернула кам’яним фігурам різнобарвність, якою вони вирізняються серед подібних споруд у Львові та Чернівцях.
Хто і навіщо побудував будинок з химерами в Луцьку
Замовник будівлі — купець другої гільдії Йосип Несмьолов, власник чавуноливарного заводу та декількох млинів у Луцьку, людина заможна, але без претензій на аристократизм. За переказами, він хотів зробити подарунок своїй дружині, яка мріяла про «казковий» дім. Архітектор Костянтин Гайдук, випускник Петербурзької академії мистецтв, переніс на папір фантазії, натхненні подорожами Італією та Австро-Угорщиною, де в той час будували десятки вілл у стилі неоренесансу та модерну. Він особисто ліпив гіпсові моделі кожної химери, після чого їх відливали в бетоні прямо на будівельному майданчику — через це скульптури мають характерну «грубу» фактуру, яка відрізняє луцький будинок від львівських аналогів.
Будівництво тривало два роки і обійшлося замовнику, за різними оцінками, у 12–15 тисяч царських карбованців — на той час це вартість невеликого маєтку. За ці гроші Несмьолов отримав дім на 12 кімнат, підземний льох для зберігання вина, кімнату для прислуги на горищі і внутрішнє подвір’я з фонтаном у центрі. Фасад же став головною родзинкою: 78 окремих скульптурних композицій, кожна з яких має свою назву — «Пан», «Русалка», «Лев-страж», «Дідько з торбою» — і свою історію, яку господарі охоче розповідали гостям.
Серед головних фігур, які одразу впадають у вічне на фасаді, можна виділити такі:
- Сатир із сопілкою — під балконом другого поверху, на місці, де зазвичай стояла господиня, виглядаючи на вулицю.
- Русалка з розпущеним волоссям — над вікном-фонарем у центрі ризаліту, символізує, за місцевою легендою, вірність дружини Несмьолова.
- Лев, що тримає щит із гербом родини — ліворуч від головного входу, єдиний елемент, де архітектор пішов на компроміс і додав замовнику «класичну» деталь.
- Сфінкс із жіночою головою — правий верхній кут будівлі, дивиться точно на вежу Луцького замку.
- Дідько з торбою грошей — на рівні карнизу, пішки по даху, за легендою, ця фігура відлякувала дрібних злодіїв.
Після революції 1917 року родину Несмьолових виселили, а в будинку спочатку розмістили відділ міліції, потім — гуртожиток педагогічного інституту, а в 1970-х — комунальні квартири. Попри часту зміну мешканців, фасад дивом не постраждав: у радянські часи його не збили, бо вважали «зразком буржуазного декадансу, який цікавий для вивчення». Це й урятувало скульптури від переплавки на металобрухт, як це сталося з десятками подібних споруд у Харкові та Києві.
| Період | Що відбувалося з будинком | Стан фасаду |
|---|---|---|
| 1903–1905 | Будівництво за проєктом К. Гайдука | Оригінальне оформлення, 78 скульптур |
| 1917–1941 | Націоналізація, комунальні квартири, відділ міліції | Без змін, фасад законсервовано |
| 1941–1944 | Окупація, німецька комендатура | Дрібні пошкодження, втрата двох скульптур |
| 1970-ті | Реставрація під керівництвом архітектора Б. Гдалія | Часткове відновлення, перефарбування в білий |
| 2016–2017 | Повна реставрація коштом міського бюджету | Повернення автентичних кольорів, реставрація 74 фігур |
Архітектурні особливості та символи на фасаді
Стилістично будинок з химерами в Луцьку належить до так званого романтичного історизму з елементами модерну. Це означає, що архітектор свідомо змішував деталі з різних епох, аби створити «казковий» ефект, а не наслідувати один конкретний стиль. Основою композиції є симетричний двоповерховий об’єм із ризалітом у центрі, увінчаним аттиком із трьома пілонами. Усередині ризаліту — велике вікно-фонар, обрамлене масками левів, між якими «сидять» грифони з розкритими крилами. Усі ці елементи мають конкретне призначення: лев — сила та захист родини, грифон — вартовий, сфінкс — мудрість, а маскарони під дахом — це класичний європейський елемент, що символізує гостинність дому.
Те, що луцька будівля має незвичний «живий» вигляд, пояснюється застосуванням так званої «грубої фактури» бетону, яка імітує природний камінь. На відміну від львівських кам’яниць, де скульптури вирізали вручну з вапняку, луцькі химери відливали у формах і залишали сліди від дощок та мотузків. Через це фігури мають характерну «неоковирну» деталізацію, яка і подобається, і лякає водночас. Архітектор свідомо пішов на такий ефект: він хотів, аби будинок виглядав так, ніби виріс із землі, а не був «приклеєний» до стіни. Саме ця ідея потім стала візитівкою луцького модерну і вплинула на забудову цілого кварталу вулиці Кафедральної.
Легенди, які ви почуєте на екскурсії
Жодна розповідь про будинок з химерами в Луцьку не обходиться без місцевих легенд. Найстійкіша з них — про те, що Йосип Несмьолов програв дружину в карти якомусь польському магнатові й на знак каяття звелів збудувати дім, повний «потвор, що стережуть її душу». Насправді ж дружина купця померла від сухот у 1909 році, через чотири роки після завершення будівництва, і ні в яких карти вона не грала. Проте легенда живуча, бо в неї вірять навіть сучасні мешканці квартир у цьому будинку — деякі з них стверджують, що бачили вночі «жіночу тінь на третьому поверсі», хоча третього поверху в будівлі немає фізично.
Друга популярна легенда — про «диявольський» характер скульптур. Розповідають, що архітектор Гайдук перед смертю заповів поховати під порогом будинку свої креслення, «щоб химери не змогли вийти на волю». Насправді ж Гайдук помер у 1912 році в Києві і був похований на Байковому кладовищі, а креслення зберігаються в архіві луцького музею. Але історію про «поховані креслення» досі розповідають екскурсоводи, бо вона чудово пояснює, чому вхідні двері будинку мають незвичну форму: насправді — це типова для модерну арка зі стрілчастим завершенням, без жодної містики.
Найпопулярніші легенди будинку
Якщо вас цікавить саме «містичний» бік будівлі, варто знати три найживучіші сюжети, які передають від покоління до покоління лучани:
- Про привида дружини Несмьолова, яка «гуляє» по даху в повню.
- Про скарб, замурований у підвалі, який ніхто так і не знайшов.
- Про скульптуру сфінкса, яка «дивиться» на вежу замку і «проклинає» всіх, хто заходить у дім із чорними намірами.
Як дістатися до будинку і що подивитися поруч
Будинок з химерами в Луцьку стоїть за адресою вулиця Кафедральна, 6, у самому центрі Старого міста. Найпростіше дістатися від залізничного вокзалу маршруткою № 12 або тролейбусом № 1 до зупинки «Площа Ринок», далі пішки близько 7 хвилин через Театральну площу. Якщо ви приїхали власним авто, паркуватися зручніше на вулиці Лесі Українки — там є невелика платна стоянка на 40 місць, ціна у 2024–2025 роках — 30 грн за годину. Зайти на подвір’я можна через арку з боку вулиці Кафедральної, але внутрішній двір закритий для вільного відвідування — це приватна територія.
Найкращий час для огляду — ранок або пізній вечір, коли сонце падає на фасад збоку і підкреслює рельєф скульптур. Удень, у спеку, частина фігур «зливається» із тінню, і враження втрачається. У вихідні та влітку поруч із будинком чергують місцеві гіди, які проводять платні екскурсії — зазвичай 150–250 грн з особи за групу від 5 людей. Тривалість такої екскурсії — 40–50 хвилин, і гіди зазвичай показують подвір’я, дозволяють зазирнути у вікна першого поверху і розповідають саме ті легенди, які ви вже прочитали тут, але з додатковими «сімейними» деталями від мешканців.
| Локація поруч | Відстань пішки | Що цікавого |
|---|---|---|
| Луцький замок (Любарта) | 5 хв | Музей зброї, вежа Святого Яна, підземелля |
| Кафедральний костел Петра і Павла | 3 хв | Єзуїтська архітектура XVII ст., орган |
| Площа Ринок | 4 хв | Будинок Голованівських, міська ратуша |
| Музей дзвонів | 8 хв | Унікальна колекція ливарних форм |
| Будинок купця Кривопалова | 10 хв | Ще одна будівля з кам’яними масками |
Реставрація та сучасний стан будівлі
Остання велика реставрація будинку з химерами в Луцьку тривала з травня 2016 до жовтня 2017 року і коштувала міському бюджету 8,4 млн грн. Роботами керувала київська компанія «Реставратор-Про», яка спеціалізується на пам’ятках модерну. За цей час фасад повністю розчистили від пізніших шарів фарби, відновили 74 з 78 скульптур (чотири довелося робити заново за збереженими фотографіями 1905 року), замінили аварійні балкони і повторили автентичну палітру кольорів: блідо-жовтий основний тон, теракотові акценти, темно-зелені вставки на аттику. Роботи супроводжувалися архітектурною експертизою, під час якої під шаром штукатурки знайшли автограф самого Гайдука — металеву табличку з датою завершення будівництва.
Сьогодні будівля перебуває у приватній власності, але має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, що означає: будь-які зміни фасаду потребують узгодження з управлінням культури Луцької міськради. Більшість квартир — комунальні, і їхні мешканці дотримуються правил користування пам’яткою: не встановлюють кондиціонери на фасаді, не вішають супутникових антен на дах і не змінюють колір віконних рам. За це міська влада надає їм пільги на комунальні послуги. У планах на наступні роки — реставрація внутрішнього подвір’я, яке нині перебуває в аварійному стані, та облаштування відкритої оглядової тераси на горищі.
Цікаві факти, яких ви не знали
Будинок з химерами в Луцьку часто порівнюють із знаменитим паризьким «Maison des Chimères» на бульварі Сен-Жермен, збудованим у 1860-х, і з львівською кам’яницею Бруно Бауера на площі Катедральній. Утім, луцька будівля має три особливості, яких немає в жодного з її «побратимів». По-перше, це єдиний модерн в Україні, де скульптури не тільки прикрашають фасад, а й функціонально закривають вентиляційні отвори горища — за задумом Гайдука, вони мали «дихати» разом із будинком. По-друге, тут збереглася єдина в Європі серія з 12 «поганських» ідолів, яких архітектор виготовив за мотивами дохристиянських слов’янських божків. По-третє, на аттику є «таймер» — сонячний годинник, виготовлений у 1904 році, який досі показує точний час з похибкою не більше 4 хвилин.
Ще один цікавий факт стосується самого архітектора. Костянтин Гайдук після Луцька працював у Вільно та Каунасі, де спроєктував ще дві будівлі з подібним декором. У 1939 році, після приєднання Вільно до СРСР, він емігрував до Аргентини і більше не повертався. Його син, який жив у Буенос-Айресі, передав у 2003 році луцькому музею альбом із оригінальними малюнками всіх скульптур, який зараз зберігається у фондах і доступний дослідникам за попереднім записом. Саме завдяки цьому альбому вдалося точно відтворити втрачені під час війни фігури під час реставрації 2017 року.
Що врахувати, якщо плануєте фотосесію біля будинку
Будинок з химерами в Луцьку — одна з найпопулярніших локацій для весільних та випускних фотосесій у місті, і це створює певні незручності для самостійних туристів. Найбільше людей тут у суботу з 11:00 до 16:00, коли сонце стоїть у зеніті і, відповідно, фасад освітлений нерівномірно. Якщо хочете зробити якісні кадри без сторонніх людей у кадрі, приходьте рано-вранці, до 9:00, або ввечері, після 18:00 у травні-серпні. У цей час сонце падає збоку і підкреслює рельєф, а кількість перехожих мінімальна.
Технічно для фото краще підходить ширококутний об’єктив 16–24 мм, який дозволяє захопити весь фасад і дах з одного ракурсу. Знімати з протилежного боку вулиці не варто — там зараз стоїть кіоск і паркан, який псує кадр. Натомість цікавий ракурс відкривається з боку подвір’я через арку: звідти видно водночас і фасад, і бічну стіну, і фрагмент даху з химерами. Зверніть увагу, що спалах використовувати не потрібно — навпаки, він «з’їдає» рельєф скульптур. Для деталей найкраще підходить режим макрозйомки або телеоб’єктив 70–200 мм, яким можна знімати окремі фігури — сфінкса, лева, русалку — без спотворень перспективи.
Якщо ви плануєте подорож Україною і шукаєте ще цікавих локацій, зверніть увагу на творчість Тараса Шевченка та його головні ідеї, а також дізнайтеся, як Кіліан Мбаппе встановив рекорд чемпіонатів світу — обидві статті допоможуть скласти цікаву культурну програму.
Якщо ви коли-небудь бачили, як на фасадах старого міста з’являються нові химери, зверніть увагу на ось цей технічний момент: за класичною технологією романтичного історизму скульптури виготовляли в три етапи — спочатку ліпили гіпсову модель, потім знімали з неї форму з желатину та воску, а далі відливали в бетоні з додаванням подрібненої цегли. Саме тому луцькі фігури мають характерний червонуватий відтінок на зламі, який неможливо підробити сучасним фарбуванням. Якщо підійти до однієї з відреставрованих скульптур упритул і придивитися, цей відтінок добре видно — він і є головним «автографом» автора.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна зайти всередину будинку з химерами в Луцьку?
Ні, це житлова будівля, і вільного доступу всередину немає. Оглядати можна лише фасад і подвір’я через арку. Під час екскурсії з місцевим гідом іноді дозволяють зазирнути в парадне, але це виняток і потрібно домовлятися заздалегідь.
Скільки коштує екскурсія до будинку з химерами?
Групова екскурсія тривалістю 40–50 хвилин у 2024–2025 роках коштує 150–250 грн з особи за компанію від 5 людей. Індивідуальна — від 500 грн. Самостійний огляд фасаду безкоштовний і доступний цілодобово.
Чи безпечно фотографувати біля будинку вночі?
Вулиця Кафедральна освітлюється ліхтарями, але вночі там мало людей. Для туристів із фототехнікою це цілком безпечно, проте варто уникати темних провулків праворуч і ліворуч від будівлі — там слабке освітлення і погана видимість.
Хто зараз живе в будинку з химерами в Луцьку?
У будівлі 12 квартир, переважно комунальних. Мешканці — звичайні лучани, більшість із яких живуть тут уже по 30–40 років. Охоче розповідають історії, але в гості не пускають — поважайте їхній спокій.
Чи правда, що скульптури «дихають» і змінюють вираз обличчя?
Ні, це поширена легенда. Скульптури кам’яні, нерухомі, і жодних змін у їхньому вигляді вчені не фіксують. Ефект «зміни виразу» виникає через гру тіней і вологість повітря в різний час доби.
Коли найкраще приїхати, щоб побачити будинок без натовпів?
Найменше людей тут у будні дні до 10:00 і після 18:00, а також у січні-лютому, коли туристів у Луцьку загалом мало. Влітку, особливо в липні-серпні, натовпи гарантовані в будь-який час між 11:00 і 17:00.
Чи є в будинку з химерами музей?
Ні, окремого музею всередині немає. Декілька інформаційних стендів про історію будівлі розміщено на фасаді з боку подвір’я та в сусідньому Музеї історії Луцька, куди варто зайти для повного розуміння контексту.
Чи впливає реставрація 2026 року на оригінальний вигляд будівлі?
Ні, реставратори максимально точно відтворили автентичні кольори та форми. Роботи проводилися під контролем архітектурної інспекції, і фасад сьогодні виглядає так само, як і на фотографіях 1905 року. Головна відмінність — стан скульптур: нині вони значно чистіші, ніж були в радянський період.
Якщо ви плануєте поїздку до Луцька, виділіть на будинок з химерами щонайменше годину — за цей час ви встигнете обійти фасад з усіх боків, зробити кілька кадрів і почути від місцевих ту саму легенду про сфінкса, який «дивиться на замок». Не забудьте також зазирнути на подвір’я через арку: саме звідти відкривається найкращий ракурс на верхній ярус скульптур і аттик із трьома пілонами. Дім з химерами — це не музейний експонат за склом, а живий шматок старої Волині, де кожна деталь має свого автора, історію і навіть характер.
Залишити відповідь