8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі оголосила 76-річну канадську письменницю Енн Карсон лауреаткою Нобелівської премії з літератури. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури». Карсон стала 122-ю лауреаткою нагороди в номінації «Література» з 1901 року.
Що підтверджує комітет у рішенні
Енн Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію та тривалий час викладала античну літературу в університетах. У 1981 році вона опублікувала докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum), а етимологію слів визначала як відправну точку своєї творчості. Її доробок поєднує поезію, есеїстику, переклади з давньогрецької та викладання.
Твори та переклади в біографії лауреатки
- Роман у віршах «Автобіографія червоного» (1998) — переосмислення поеми давньогрецького поета Стесіхора.
- Переклади трагедій Софокла «Електра» (2001) та «Антігона» (2015), «Вакханок» Евріпіда (2015), фрагментів Сафо «Якщо ні, Зима» (2002).
- Збірка «Пливи» (2016) — 22 окремі книжечки для читання в довільному порядку.
- Видання «Неправильна Норма» (2024) із виразним перформативним принципом.
Серед відзнак Карсон — премії Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) та Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010). Оголошення літературної премії відбулося в межах Нобелівського тижня, який триває у Стокгольмі з 6 до 13 жовтня; торік нагороду здобув угорець Ласло Краснагоркаї.
Залишити відповідь